Найчастіше парламентарі звертаються за інформацією до Кабінету міністрів Дениса Шмигаля
фото з відкритих джерел
Усього народні депутати були авторами чи співавторами запитів понад 12 тис. разів
За п’ять років роботи дев’ятого скликання народні обранці подали майже 6,5 тис. депутатських запитів. Найчастіше вони звертаються за інформацією до Кабінету міністрів Дениса Шмигаля – 948 разів, до президента Володимира Зеленського – 661, до Кабміну періоду Олексія Гончарука – 377 та до Офісу генерального прокурора за часів Ірини Венедіктової – 217 разів. Про це йдеться в досліджені «Чесно».
Найбільше запитів депутати відправляли у 2020 році та 2021 – сумарно 4487. У наступні роки помітний різкий спад: за 2022–2024 роки нардепи відправили лише 970 запитів.
Топ адресатів депутатських запитів
інфографіка: «Чесно»
Зазначається, що очевидною причиною цьому може бути повномасштабна війна, яка змінила пріоритети народних депутатів. Раніше теми запитів стосувалися різноманітних соціальних питань, натомість із лютого 2022 року було подано значну кількість запитів щодо питань нагородження військовослужбовців, у тому числі посмертно, питань оборони України та відбиття російської агресії.
Депутатські запити є публічним інструментом роботи, адже їх перелік оголошується на засіданні парламенту, а для направлення запиту до президента необхідне голосування та його підтримка більшістю депутатів.
До початку повномасштабного вторгнення депутати нерідко послуговувалися запитами як можливістю публічно заявити про свою позицію або діяльність. Після 2022 року користі від такої подачі запитів поменшало, бо засідання Верховної Ради стали закритішими.
Хто з нардепів найчастіше подавав запити
У запиту може бути як один автор, так і декілька. Наприклад, у 2024 році понад 130 нардепів долучились до подання колективного депутатського запиту про присвоєння звання Героя України екснардепу та ексміністру МВС Денису Монастирському та іншим членам екіпажу гелікоптера, які загинули в авіакатастрофі в Броварах у січні 2023 року.
Усього народні депутати були авторами чи співавторами запитів понад 12 тис. разів. Найчастіше запити подавав одеський мажоритарник від «Слуги народу» Олександр Ткаченко. Протягом цієї каденції він надіслав майже 500 депутатських запитів, тоді як наступний у рейтингу депутат подав ледь не на 150 запитів менше. Значна частина запитів Ткаченка стосується земельних і соціальних питань окремих районів Одеської області. На рахунку нардепа чимало особистих запитів, до того ж він часто є співавтором.
Депутати, які відправили найбільше запитів
інфографіка: «Чесно»
Наступний у рейтингу – ще один «слуга» з Одеської області Іван Шинкаренко (342 запити). Переважна більшість його запитів написані у співавторстві з іншими депутатами, а тематика часто пов’язана з Одещиною.
Не менш активними є представники опозиції. Зокрема, наступні за кількістю запитів – депутатки від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко (271) та Марія Іонова (254). Тематика їхніх запитів значно змінилася від початку повномасштабного вторгнення. Найчастіше темами запитів представниць опозиції є питання, пов’язані з обороною України. Інші найбільш запитувані теми – питання інформаційної політики, телемарафон і телеканал «Рада».
У середньому парламентарі подають по 30 запитів. Тож 69% народних депутатів за весь час своєї роботи подали менш як 30 запитів.
Депутати, які не відправили жодного запиту
інфографіка: «Чесно»
Варто зазначити, що нардепи від «Слуги народу» Сергій Кальченко, Олег Тарасов і Юрій Арістов за п’ять років роботи в Раді не подавали запитів. Така сама ситуація склалася з мажоритарником Ігорем Молотком («За майбутнє») та Олександром Пузановим (ПЗЖМ).
Окрім запитів народні депутати можуть відправляти й звернення. Різниця в тому, що запит – це відповідь на питання нардепа, а звернення – це прохання щось зробити. Крім того, запити є публічними – усі вони відображаються в профілі народного депутата на сайті Верховної Ради. А звернення – закриті, через що з’являються корупційні ризики.
Нагадаємо, за п’ять років роботи Верховної Ради дев’ятого скликання народні обранці ініціювали понад 12 тис. законів і постанов. Найбільшу активність проявили представники фракції «Слуги народу».
Раніше стало відомо, що до початку повномасштабного вторгнення фракції «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Голос» частіше натискали «проти» під час голосувань, однак після 24 лютого 2022 року ця тенденція змінилась.
Як повідомлялося, фракція більшості у Верховній Раді «Слуга народу» спромоглася самостійно забезпечити 226+ голосів, необхідних для ухвалення рішень, лише у 14% усіх голосувань за п’ять років роботи Верховної Ради IX скликання.
До слова, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики від «Слуги народу» Данило Гетманцев у інтерв’ю «Главкому» раніше заявляв, що депутати, які хочуть скласти мандат, бояться відповідальності за важливі, але непопулярні рішення, які зараз приймає Рада.
Читайте також:
