Фото: mvs.gov.ua
Наслідки удару РФ по об’єкту критичної інфраструктури України
Порожні підземні сховища
З початку року Україна екстрено імпортує газ, і обсяги щомісяця лише зростають. Тільки із січня до березня Нафтогаз закупив на європейському ринку 800 млн кубів газу.
Головною причиною для екстрених закупівель є російські атаки на газовидобуток. З початку року Кремль щонайменше вісім разів бомбив інфраструктуру родовищ. У Нафтогазі говорять про втрату частини видобутку, але точної цифри не називають.
Чи могли в уряді передбачити такий катастрофічний сценарій? З одного боку, Нафтогаз і Міністерство енергетики торік твердили, що держава добре підготувалася до зими й може пройти опалювальний сезон лише на внутрішньому видобутку. Водночас Міжнародний валютний фонд ще в жовтні вважав, що Україна потребуватиме імпорту газу на рівні 1–2 млрд кубів.
Та й сам Нафтогаз ще у вересні повідомляв, що таки планує купувати газ на європейському ринку. Тоді 200 млн євро кредиту виділив Європейський банк реконструкції та розвитку. А втім, у Нафтогазі воліли не називати такі закупівлі імпортом. Мовляв, паливо не розмитнюватимуть і зберігатимуть лише не екстрені випадки. Скільки таки імпортували і яка доля цього газу — достеменно незрозуміло.
З того часу керівництво Нафтогазу змінилося, родовища зазнали значних руйнувань, а підземні сховища до весни майже спорожніли.
Фото: lenta.ua
Володимир Омельченко
«Ще ніколи не було таких низьких обсягів. Активного газу є менше від мільярда кубів. Це те паливо, яке ми можемо підняти і використати. Для розуміння: я не пригадую, щоб у нас на кінець опалювального сезону було менш ніж 3 млрд кубів. Можна багато дискутувати, чи ймовірно було передбачити цю ситуацію. Але є факт: через російські удари балістикою та дронами в нас серйозно скоротився видобуток. За різними оцінками, це може бути і до 40 % падіння», — розповів директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Не змінило ситуації з атаками по газовидобутку і так зване енергетичне перемир’я. По-перше, Росія не дотримується домовленостей. Скажімо, 28 березня Кремль дав команду бомбити український газовидобуток — кілька об’єктів зазнали значних руйнувань. Це сталося через три дні після досягнення домовленостей у Саудівській Аравії.
По-друге, невідомо, а чи входять газові родовища та їхня інфраструктура до переліку об’єктів, які не підлягають атакам. Україна передавала Сполученим Штатам вичерпний перелік енергетичної інфраструктури, на яку має поширюватися тимчасова зупинка вогню. Водночас у Кремлі опублікували свій список — і газових родовищ там немає.
«Фінальний список формували без України делегації США та Росії. Чому там немає газовидобутку? Тому що РФ сфокусувала на нього свої удари, це для них принципово. А чому США не подумали про родовища, тут мені незрозуміло», — додав Володимир Омельченко.
Дещо полегшило ситуацію в енергетиці дострокове завершення опалювального сезону. До початку квітня практично в усіх містах батареї стали холодними і споживання газу знизилося. Але останніми днями погода значно погіршала, в Україну повернулися морози.
Фото: скрин відео
Сніг у Львові 5 квітня 2025
Наприклад, Тернопіль, Чернівці, Дубно й низка інших міст заявили про відновлення опалювального сезону. Заразом значно зросло навантаження на електроенергетику. Скажімо, вранці понеділка, 7 квітня, споживання електроенергії збільшилося аж на 16 %. Усе це відбувається на тлі планових ремонтів атомних станцій: уже два енергоблоки не генерують світла. Саме на АЕС припадає більш ніж половина генерації електроенергії України.
Скільки газу потрібно закупити
Ситуація з блакитним паливом в Україні ще не критична. Тобто на поточні потреби держави газу вистачає. Проблема в іншому — як вчасно підготуватися до наступного опалювального сезону.
У Міністерстві енергетики знову повторили: тарифів для населення не підвищуватимуть, навіть в умовах дорогого імпорту. Перегляду вартості газу поки що не планують. І справді, уряд продовжив дію покладання спеціальних обов’язків до 31 жовтня. Тобто в цей період Нафтогаз зобов’язаний продавати населенню блакитне паливо за пільговою ціною — 7.96 грн.
«До осені в нас немає ризиків обмеження споживання газу. Оскільки велика частка споживання палива припадає саме на опалення. А от про наступний опалювальний сезон оперувати категоричними прогнозами важко. Це залежить від того, скільки газу ми зможемо імпортувати, яким буде видобуток. Але варто також задуматися над оптимізацією споживання газу — то можна буде обійтися без обмежень», — вважає генеральний менеджер з питань розвитку ринків DiXi Group Андрій Урста.
Фото: facebook/DIXI
генеральний менеджер з питань розвитку ринків DiXi Group Андрій Урста.
За попередню зиму країна використала на 5 % більше газу, ніж очікували в уряді. Споживання минулого опалювального сезону (з листопада 2024 року по березень 2025-го) склало 14,8 млрд кубів.
Натомість видобуток за аналогічний період, за даними Нафтогазу, впав на 700 млн кубометрів. (Очікуваний рівень складав 7,6 млрд, натомість фінальна цифра сягнула 6.91 млрд кубів.)
«До 1 лютого ми йшли краще, ніж планували в балансі країни. Сталися обстріли, втратили дуже велику частину видобутку. Ми компенсували це імпортом. За лютий-березень імпортовано майже 800 млн кубометрів газу. Для балансування системи і подобового відбору цей ресурс був необхідний», — повідомив член правління Нафтогазу Дмитро Абрамович.
За оцінками компанії, країна завершує опалювальний сезон із запасами на 500 млн кубів нижчими, ніж очікували. Загалом поки що держава не зуміла повністю компенсувати втрати видобутку. Тобто ремонти ще тривають, а обсяги імпорту зростатимуть. Найдужче від російських атак постраждали об’єкти Укргазвидобування, а це найбільша компанія галузі. У Нафтогазі повідомили, що вже почали підписувати контракти на імпорт палива на літо.
«Щоб на 1 листопада вийти на баланс газу, зіставний з минулорічним, нам потрібно імпортувати 4,5–4,6 млрд кубометрів газу», — додав Дмитро Абрамович.
Фото: ailinsider.com.ua
Колишній заступник міністра інфраструктури Дмитро Абрамович
У компанії вважають, що наступного опалювального сезону споживання суттєво не зростатиме, якщо порівнювати з попередніми зимами. Натомість Міністерство енергетики прогнозує зворотне — збільшення витрат газу цьогоріч. В уряді також вважають, що видобуток блакитного палива у 2025 році впаде.
«Якщо попередньо в нас прогноз видобутку був 18,4–18,6 млрд кубометрів, тепер ми розуміємо, що в календарному році він буде меншим, пропорційно завданій шкоді. Цифру казати публічно не буду, оскільки вживають заходів, щоб частину видобутку стабілізувати», — повідомив заступник міністра енергетики України Микола Колісник.
Торік Україна видобула понад 19 млрд кубів газу, що на понад 2 % більше, ніж у 2023 році. Левова частка українського блакитного палива (76,1 %) припадає на державну компанію «Укргазвидобування». Значно скромніші показники в Укрнафти — 5,9 %, або 1,11 млрд кубометрів. Натомість приватні видобувні компанії торік видали на-гора 3,4 млрд кубів (18 % від загального обсягу).
«За минулий рік ми додали видобутку газу 6,5–7 %, за попередніми оцінками, у 2025 році ми повторимо цю цифру. Тобто ми не впадемо», — запевнив комерційний директор компанії «Укрнафта» Сергій Федоренко.
Фото: rau.ua
комерційний директор компанії «Укрнафта» Сергій Федоренко.
Приватні компанії обережно, але все ж прогнозують збільшення видобутку газу цього року приблизно на 150–200 млн кубометрів. І це удвічі менше, ніж очікували.
Приватники поскаржилися уряду на ще один фактор, який гальмує нарощування темпів видобутку: компанії отримують штрафи від Оператора газотранспортної системи України за неналежну якість газу. Водночас стверджують, що їхньої вини у змінах властивостей палива немає. Однак поки що ні Кабмін, ні енергетичний регулятор НКРЕКП не поспішають змінювати законодавство. Хоча такі штрафи можуть виписувати не лише приватним, а й державним компаніям.
«Росіяни вдарили по певних об’єктах, які серед іншого відповідають і за показники якості газу. І газ компаній повністю не може відповідати тим параметрам якості, які є у зобов’язаннях. Тому по уражених об’єктах є два варіанти. Або подавати трішки інший газ, або взагалі його не постачати. Звичайно, у теперішніх умовах кожен кубометр є надзвичайно важливим», — зазначив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко.
Уряд також шукає варіанти заохочення іноземних компаній зберігати свій газ в українських підземних сховищах. Це паливо держава не може використовувати для потреб, але водночас воно допомагає підтримувати тиск у мережі.
Утім з торішньої весни іноземні компанії не надто охоче закачують газ до України через неодноразові атаки росіян на інфраструктуру сховищ.
Для розуміння: якщо у 2023 році нерезиденти (іноземні компанії) закачали до українських ПСГ понад 2 млрд кубів, то станом на грудень минулого року — усього 80 млн кубів.
Фото: utg.ua
На одному із газосховищ України
Де брати гроші на імпорт
Для закупівлі газу до наступного опалювального сезону Україна потребує близько 2 млрд євро. Ця цифра базується на актуальній ціні блакитного палива на хабі в Нідерландах (TTF).
До речі, вартість газу на європейському ринку стабільно знижується. Якщо на початку лютого вона становила близько 600 євро за тисячу кубів, то тепер значно менше — близько 380 євро.
На закупівлі за кордоном 4,5 млрд кубів газу держава ще не має коштів. Нафтогаз самостійно знайти всю суму не може — вільних коштів просто фізично нема. Бракне їх і в державному бюджеті, а іноземні кредити чи гранти поки що занадто малі. Україна отримала 270 млн євро кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку. Ще 140 млн євро гранту надала Норвегія. Тобто загалом це 20 % від необхідної суми.
«З одного боку, немає нічого фантастичного чи неможливо. Тобто чи можемо ми зробити імпорт на 4–5 млрд кубів? Так, безумовно! Але з іншого боку, на це потрібні дуже великі гроші. У нас уряд узяв на себе політичне зобов’язання забезпечити країну газом, ліквідувавши ринок. Тому Кабміну треба зараз вирішити, де взяти кошти», — пояснив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Фото: Олександр Попенко
директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко
У Нафтогазі повідомили, що готові виділити частину грошей на імпорт з власних доходів, але точної цифри досі не назвали.
Окрім браку грошей, Україні може дошкуляти ще й підвищений попит на газ на європейському ринку. Станом на початок квітня в підземних сховищах Європи залишалося майже 37 млрд кубів газу. І це менше, ніж торік, майже на 40 %. Країни континенту вже цього місяця починають активну підготовку до наступного опалювального сезону.
Джерела LB.ua у Нафтогазі стверджують, що наразі в компанії, а також у Міненерго немає розуміння, з яких джерел фінансувати імпорт палива для наступного опалювального сезону.
Один з варіантів, який обговорюють публічно, — розв’язання питань боргів. Для розуміння: лише виробники тепла винні Нафтогазу близько 90 млрд гривень. Теоретично цієї суми могло б вистачити на весь газовий імпорт. Але малоймовірно, що борги повернуть упродовж наступних місяців.
Крім того, це мають бути саме живі гроші, а не взаємозаліки в бюджеті. Ще 2021 року місцеві громади й уряд підписали спеціальний меморандум: на місцях обіцяли не підвищувати тарифів на тепло і гарячу воду, натомість Кабмін зобов’язався надавати містам компенсацію за збитковий тариф. Однак з початком повномасштабного вторгнення такі виплати припинили.
Фото: vechirniy.kyiv.ua
фахівець енергетичної галузі Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп
«Майже очевидно, що немає можливості переглядати ПСО для компаній теплокомуненерго, зважаючи на і без того високу ціну їхніх послуг в умовах низької платоспроможності населення. Але ціни можна переглядати для деяких інших категорій споживачів. Окреме питання — чи повинна вся газова генерація електроенергії підпадати під механізм ПСО? В умовах, коли внутрішньоринкові ціни на газ є нижчими від європейських, ці виробники могли б купувати газресурс на вільному ринку», — зазначив фахівець енергетичної галузі Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
З 2022 року Нафтогаз постачає блакитне паливо за пільговими тарифами і виробникам електроенергії. Серед них є чимало приватних компаній, які також накопичили значні борги.
Первинно механізм покладення спеціальних обов’язків (ПСО) мав захистити незаможних українців, яким бракло коштів оплатити комунальні послуги за ринковими цінами. Натомість тепер він перетворився на пільгу для всіх споживачів, незалежно від доходу.
Ба більше, від ПСО отримують вигоду і приватники, що викликає ще більше запитань. В умовах пошуку мільярдів євро для імпорту газу держава терміново має взятися за велику ревізію таких пільговиків.
