Фото: rivne1.tv
Фото: rivne1.tv
Імовірність запровадження графіків постачання води
Уже у квітні Рівне може перейти на погодинні графіки постачання води. Головна причина — борги, повідомив місцевий водоканал. Підприємство розглядає варіант зниження тиску в мережі у певні години. Це створить незручності для споживачів: у мешканців нижніх поверхів вода тектиме без напору, а от на горішніх її узагалі може не стати.
Керівництво водоканалу визнає, що такий непопулярний крок обернеться проблемами. А проте, це дозволить підприємству уникнути цілковитого колапсу.
Тариф на воду в Рівному складає 32,6 грн за кубометр. Востаннє його переглядали ще у 2021 році. За підрахунками місцевого водоканалу, економічно обґрунтована вартість послуг чи не вдвічі вища, тобто 57,07 грн. На занижений тариф накладається збільшення боргів населення й бізнесу. Щомісяця водоканалу на штатну роботу не вистачає 9–10 млн гривень.
«Чому йдеться про пониження тиску в окремі години? Ми купуємо електроенергію на ринку на добу наперед. Відповідно ціна там коливається погодинно. Тобто в певний час потрібно економити електроенергію. Це один зі шляхів зменшити збитки підприємства. Найдорожча електроенергія з 8:00 до 12:00 дня, а також з 18:00 до 21:00 вечора», — пояснив в.о. директора Рівнеоблводоканалу Андрій Грухаль.
Фото: vodarivne.com
в.о. директора Рівнеоблводоканалу Андрій Грухаль
Упродовж дня ціна електроенергії може сягати понад 10 грн за кВт-год.
Скрутний фінансовий стан призвів до того, що Рівнеоблводоканал уже накопичив понад 100 млн грн боргів. Не зуміли вчасно розрахуватися за світло, а також за очищення стоків.
Але водночас підприємство цього року має отримати дотації з обласного бюджету. Загалом це близько 20 млн грн, чого недостатньо, аби віддати всі борги. Водночас керівництво водоканалу стверджує: зверталися по фінансову допомогу і до міської влади.
Скрутний стан підприємств характерний практично для всіх великих міст. Скажімо, у Івано-Франківську також заговорили про погодинне постачання води.
«Такий крок будуть робити й інші водоканали, і ми не виняток. Заборгованість мешканців за рік зросла майже на 8 млн грн, люди не оплачують, тариф для населення залишається незмінним з 2019 року. Ми вже розглядаємо варіанти подачі води погодинно, якщо і надалі зростатиме заборгованість споживачів перед нашим підприємством», — йдеться в заяві комунального підприємства «Івано-Франківськводоекотехпром».
За воду мешканці міста заборгували понад 90 млн грн. З близько пів тисячею споживачів водоканал уже судиться. Таким чином вдалося компенсувати понад 4 млн грн, повідомило підприємство. Водночас міська влада Івано-Франківська запевнила: графіків постачання води не буде, цього обіцяють не допустити.
Фото: t.me/rivnevodokanal
Ще у 2023 році Кабінет Міністрів скасував мораторій на відключення споживачів від комунальних послуг. Знову дозволити позиватися проти боржників, а також нараховувати штрафи й пеню. Та мораторій досі діє для споживачів, що живуть у зоні бойових дій.
Водоканали пропонують споживачам розтермінувати борги. Тобто платити усе й одразу не доведеться.
«Прохання до боржників платити за воду. Бо ми сьогодні дотуємо Водоекотехпром, щоб не підвищувати тарифи. Але для цього важливо, щоб рахунки були сплачені. Знаю, більшість платить вчасно. Особливо люди з невеликим доходом. Але є люди, які заборгували надзвичайно великі суми, тому діятимемо в рамках чинного законодавства», — зазначив мер Івано-Франківська Руслан Марцінків.
Місцевий водоканал повідомив, що тариф на його послуги є збитковим і востаннє змінювався ще 2019 року. Фактично на кожному кубі води підприємство недоотримує майже 16 грн.
Що менше місто, то вищі тарифи
З початку повномасштабного вторгнення підприємства галузі накопичили 26 млрд грн боргів, повідомили у профільній асоціації. Водоканали недоотримують приблизно третину коштів, які необхідні, щоб покрити базові витрати. Тобто на електроенергію, реагенти для очищення, зарплати, ремонти тощо.
Через недофінансування водоканали не мають з чого сплачувати відсотки за кредитами від міжнародних партнерів, зокрема від Світового банку. Це небезпечна ситуація з кількох причин. По-перше, відсоткові борги автоматично блокують виділення нових позик. По-друге, саме коштами міжнародних кредиторів здебільшого фінансують стратегічні проєкти, як-от: заміна обладнання, капітальні ремонти тощо.
Фото: Чернігівводоканал
Підприємства отримують дотації від місцевих бюджетів, хоча таких дотацій бюджетний кодекс не передбачає, повідомили в Асоціації «Укрводоканалекологія». Загальна сума фінансової допомоги торік склала 4 млрд грн.
Борги не дозволяють також і підвищувати зарплати працівникам підприємств до конкурентного рівня. До оподаткування в середньому вони складають 14–17 тис грн.
«Питання, яке тягнеться уже багато років — це борги за різницю в тарифах. Це окрема заборгованість перед водоканалами з боку держави, і вона сягнула вже 2.7 млрд грн. Це гроші за попередні роки, які можна було б спрямувати на ремонт мереж і нашого обладнання. Держава визнала ці борги, але досі не повернула їх», — розповів президент Асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитро Новицький.
Скажімо, у Чернігові тариф для населення удвічі менший від економічно обґрунтованого рівня, повідомили в місцевому водоканалі. Водночас вартість електроенергії з початку повномасштабного вторгнення зросла в рази. Керівництво підприємства повідомило: якщо вартість водопостачання для населення до кінця року не зміниться, то збитки подвояться — до понад чверті мільярда.
«Чернігівщина — це не промисловий регіон, 80 % послуг наше підприємство надає саме населенню. Для якого тариф не переглядають уже четвертий рік поспіль», — розповіла заступниця директора Чернігівводоканалу Наталя Музиченко.
Побутові споживачі Одеси за воду заборгували понад 320 млн грн. Востаннє тариф у місті змінювали саме перед початком повномасштабного вторгнення — у січні 2022 року. Аби вартість послуг була ринковою, ціну води треба підвищити відразу на понад 20 грн за кубометр.
Фото: rivnepost.rv.ua
«Відсутність економічно обґрунтованого тарифу й астрономічна заборгованість споживачів украй негативно впливають на роботу нашого підприємства, яке намагається в першу чергу вчасно сплачувати за енергоресурси, реагенти й ремонтні матеріали. Це все необхідно для того, щоб безперебійно та цілодобово забезпечувати одеситів водопостачанням. І з кожним днем це робити все важче», — повідомила пресслужба підприємства «Інфоксводоканал».
Головно водоканали накопичують борги перед обленерго за електроенергію. Відключити їх від постачання закон не дозволяє. Утім законодавчих заборон на обмеження споживання немає. Але поки що обленерго на такі радикальні кроки не йдуть.
Чи є розв’язок проблеми
2022 року уряд запровадив мораторій на зміну вартості комунальних послуг. Однак заборона стосується лише вартості газу, опалення та гарячої води.
У містах з населенням понад 100 тисяч тарифи на холодну воду та відведення встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У решті населених пунктів такі рішення ухвалюють місцеві громади. І як наслідок — що менше місто, то вищими є тарифи. А от борги водоканалів — навпаки, меншими.
Наприклад, мешканці Києва платять за кубометр води 30.38 грн. Натомість у Каневі на Черкащині з 1 травня тариф становитиме майже втричі більше від столичного — 85.44 грн. Це порівняння є умовним, адже в менших містах витрати на експлуатацію є вищими.
«Погодинна подача води в усіх містах нас не очікує, бо не всюди аж так усе погано. Є водоканали двох кардинально різних типів. Перший — це там, де місцева влада адекватно встановлює тарифи. А другий тип — це там, де за це відповідає НКРЕКП. І в таких містах тарифи відстають на три-чотири роки. Малі громади виводять тарифи на рівень, де вони можуть більш-менш покрити свої витрати. Тобто вони не мають дотувати водоканал з бюджету. А у великих містах тарифи є політично встановленими», — переконаний виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк.
Фото: enefcities.org.ua
Виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні міста України» Святослав Павлюк
Улітку 2023 року НКРЕКП схвалила підвищення тарифів на водопостачання у великих містах — загалом для 34 підприємств. З 1 липня вартість мала б зростити в середньому на третину. Це мав бути перший етап збільшення цін, наступний планували на осінь. Тоді в енергетичній комісії пояснили: витрати водоканалів значно зросли, тому тримати старі тарифи збитково.
Але в ситуацію втрутився президент. Володимир Зеленський розкритикував рішення і назвав його «не погодженим з урядом». Зрештою, у ручному режимі підвищення тарифів скасували. Хоч НКРЕКП не зобов’язана узгоджувати збільшення тарифів з Кабміном. Бо в цьому якраз і ідея незалежності енергетичного регулятора (що, до речі, є вимогою міжнародних партнерів України). Ба більше, ухвалення рішень про вартість комунальних послуг не входять до повноважень президента.
На початку 2024 року НКРЕКП робила другу спробу підвищити тарифи на водопостачання. Ціни в середньому мали зрости відразу удвічі. Тоді водоканали надали свої розрахунки, нацкомісія їх перевірила й оприлюднила цифри. Але процес з невідомих причин знову зупинили.
«Будь-який шантаж населення з боку водоканалів має бути покараним зі сторони правоохоронних органів. Тому що погодинне постачання води, яким вони лякають, — це абсолютно неприйнятно. Навіть якщо вони мають борги. Керівники водоканалів таким чином визнають, що вони не можуть керувати підприємствами. Проблеми треба вирішувати. Не можуть — хай пишуть заяви на звільнення», — зазначив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Фото: СтопКор
Є два варіанти розв’язання проблеми галузі. Перший — центральна влада знімає політичний тиск з НКРЕКП і розблоковує затвердження нових економічно обґрунтованих тарифів. Другий варіант — усю відповідальність за водоканали передають місцевим громадам. Де-факто так уже і є: великі міста виділяють дотації водоканалам, але ціну послуг змінювати не можуть.
