Фото: ДТЕК Київські електромережі
Фото: ДТЕК Київські електромережі
Цінові каруселі ринку електроенергії
Востаннє таке було ще наприкінці дев’яностих. Травень 2025-го претендує стати найхолоднішим за останні майже двадцять років. Погода з початку місяця занадто мінлива і нетипова, як для кінця весни: з прохолодою, дощами, у деякі дні навіть з приморозками.
І такі температурні каруселі впливають на ситуацію в енергетиці. По-перше, за прохолодної погоди країна потребує більше електроенергії. Скажімо, 9 травня зранку рівень споживання зростав одразу майже на 10%, що дуже відчутно у масштабах країни. По-друге, у похмурі дні значно знижувалася потужність генерації на сонячних станціях. А вони у період планової ремонтної кампанії на АЕС відіграють ключову роль у енергобалансі України у денні години.
“Падіння виробництва сонцем склало десь близько 10% від загального обсягу торгів на ринку. Тут треба зауважити, що саме СЕС забезпечували профіцит у денні години і нівелювали потребу в імпорті. Тому ми стали ще більш дефіцитним ринком, внаслідок зменшення пропозиції генерації у денні години”, — пояснив фахівець галузі енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Тому від перепадів погоди залихоманило і ціни на електроенергію, яку купує бізнес та промисловість. Йдеться про ринок на добу наперед, де вартість формується на основі попиту та пропозиції. Перші такі торги в Україні повели у липні 2019 року, а відбуваються вони щогодини. Так само часто змінюється і вартість електроенергії, залежить вона від ситуації у енергомережі на той момент.
Фото: Борис Корпусенко
Дощ в Києві
“За день ціна на електроенергію змінюється багато разів. Ці коливання можуть бути колосальними. У денні години може бути 50 грн за МВт·год, а у вечірні вже 6 000 грн. Тут нічого надзвичайного, ніяких спекуляцій немає. Все визначається співвідношення між попитом і пропонуванням, а воно яке суттєво змінюється впродовж доби”, — розповів фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Чи вдарить подорожчання по споживачах
На ринку на добу наперед продається приблизно третину від усієї електроенергії України. У державах Євросоюзу цей показник здебільшого менший, там віддають перевагу довгостроковим контрактам. Й справді, у певні дні травня (головно на початку місяця) ціна електроенергії в Україні була значно вищою від вартості у деяких країнах ЄС, перетнувши показник у 110 євро за МВт⋅год. Скажімо, у Франції та Іспанії ресурс тоді продавали чи не вдесятеро дешевше. Натомість ціна у Польща та Угорщині були приблизно такою ж як і в Україні.
“Хайп у порівнянні даних з європейськими індикаторами ринку на добу наперед він ж не вперше. Тільки от коли ціни на українському ринку провалюються значно нижче ніж у Європі, чомусь про це ніколи не хайпують. Та й зрештою, порівнювати треба з сусідніми країнами, а не наосліп вибирати ті, які зручно”, — зауважив Андріан Прокіп.
Чому у певні дні українська електроенергія коштувала так дорого? Безумовно, ситуація неприємна для держави, але на це були об’єктивні причини. І річ не лише у зниженні генерації на сонячних станціях через хмарну погоду. Впало виробництво електроенергії і на ГЕС — у річках занадто низький рівень води, востаннє таке фіксували у 2020 році. У розпалі й планова ремонтна кампанія на атомних станціях, у певні дні травня одразу чотири блоки (загалом їх дев’ять) не генерували електронергію. А кожен другий кіловат в Україні родом з АЕС. Теплові станції поки не можуть замінити усі інші види генерації, їх ще й досі ремонтують після російських атак.
Фото: facebook//Ольга Бабій
Ольга Бабій
“Ми не маємо забувати, що у певні години впродовж дня ми маємо дефіцити. Тому “Укренерго” періодично звертається до українців споживати ощадливо. Якщо у нас вечірнє споживання є дефіцитним і у цей момент треба запускати дорогу генерацію на газу та вугіллі, тому у нас у розрахунку цілого дня ціни будуть вищими, ніж у наших сусідів. Важливий момент: на ціни на електроенергію це не вплине, вона є фіксованою”, — пояснила фахівчиня галузі енергетики, колишня членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.
Дешевша електроенергія для всього населення дорого обходиться державі. Різницю вартості покривають з доходів державних енергетичних компаній. Скажімо, з початку року “Енергоатом” на субсидіювання побутових споживачів уже витратив майже 70 млрд грн. За даними консалтингової компанії ExPro, частка населення у загальному споживанні електроенергії перевищила показник у 36%.
У денні години за сонячної погоди Україна періодично відновлює експорт, іноді поставки сягають 600 МВт (що дорівнює більше половини великого атомного блока). Іноді країна також має надлишки електроенергії вночі і може продавати їх до ЄС.
“Підвищення ціни електроенергію для бізнесу безумовно вплине на кінцевих споживачів. Цю вартість закладуть у послуги та товари. Це не відбудеться одразу. Споживачі можуть відчути це за результатами місяця чи кварталу. Тому що бізнес не підвищує вартість власних послуг день у день”, — розповів голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Фото: СтопКор
Чи будуть відключення світла влітку
Україна не обійдеться без імпорту електроенергії влітку. Але водночас це не означає, що доведеться застосовувати графіки знеструмлення. За підрахунками аналітичного центру DiXi Group, закупівлі з-за кордону сягатимуть показника у 500-700 тисяч МВт·год щомісячно.
“Сценарій, який вбачаємо найвірогіднішим, — оптимістичний. Він передбачає помірну погоду та відсутність масованих атак. У такому разі пік споживання не перевищить 16 ГВт, а наявних потужностей АЕС, ТЕС, ГЕС та відновлюваних джерел енергії вистачить покривати попит. Ризик вимкнень не перевищуватиме 5%, якщо нових пошкоджень генерувальних об’єктів чи мереж не буде. У гіршому ж разі нам доведеться готуватися до дефіциту потужності та можливих обмежень”, — розповіла генеральна менеджерка з безпеки та стійкості DiXi Group Олена Лапенко.
Фото: kyivindependent.com
Олена Лапенко
Зазвичай Україна використовує лише третину від доступних лімітів імпорту з Євросоюзу, порахували аналітики Центру Разумкова. (Дозволений обсяг закупівель — 2.1 ГВт). Однією із причин можуть бути штучні обмеження ціни з боку держави — прайскепи. НКРЕКП продовжила дію чинних обмежень ще на пів року. Стелю ціни запроваджували, щоби недопустити різкого здорожчання світла в Україні.
Але подекуди це має негативний ефект. І знову може виникнути ситуація: країні не вистачає електроенергії, але імпортувати її не виходить, бо закордонні ціни вищі від прайскепів. У такому випадку або доводиться просити аварійної допомоги у сусідніх держав (це найдорожча електроенергія на ринку), або ж запроваджувати графіки знеструмлення.
“У липні-серпні очікується певний дефіцит потужностей у вечірні піки, що призведе до необхідності збільшення імпорту, який здійснити буде неможливо через штучні цінові обмеження”, — припустив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Фото: ДТЕК Київські електромережі
Ціни на газу також б’ють рекорди
Наприкінці травня вартість кубометра блакитного палива зросла до 19-23 грн. Йдеться про ринкові торги, де скуповується бізнес та промисловість. Востаннє також високою ціна була ще на початку 2023 року.
Для стрибка цін є кілька причин. По-перше, на ринку спостерігається підвищений попит. Причому великими партіями скуповується не лише бізнес чи промисловість, а й державні компанії. Вони також суттєво впливають на ситуацію з цінами. По-друге, з конкурентного ринку вибув один постачальник — “Укрнафта”. Уряд зобов’язав компанію продавати блакитне паливо за пільговою ціною “Нафтогазу” для потреб населення.
У деякі дні травня ціна газу на українському ринку вперше за рік ставала вищою, ніж у ЄС. Але загалом вартість коливалася і приблизно дорівнювала загальноєвпропейському рівню.
“Це підвищення ціни не виглядає як щось дуже аномальне. Хоча тенденція останніх років — подешевшання газу влітку. І, думаю, саме це ми побачимо з червня. Хоча український ринок у травні мав свою специфіку через скорочення пропозиції від продавців і підвищенні попиту серед покупців. Тому й виник дефіцит, але він не є критичним. Бо можна імпортувати газ з Європи. Але це поки не дуже вигідно. Сама ціна, скажімо, на нідерландському хабі нижча, ніж в Україні. Але є ще транспортні витрати”, — сказала координаторка житлово-комунальних програм громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко.
Фото: facebook.com/tetyana.boyko
Тетяна Бойко
Підвищення ціни газу на ринку не вплине на тарифи для населення. Вартість блакитного палива формує уряд і вона залишається стабільною — 7,96 грн за кубометр. Ціна діє щонайменше до кінця квітня 2026 року. Пальне для населення постачає “Нафтогаз”. До речі, тариф на газ для населення є найнижчим у Європі. Скажімо, у Польщі він складає близько 36 грн, у Молдові більше — 40 грн. За даними Євростату, найдорожче блакитне паливо у Швеції — понад 94 грн за кубометр.
